- охоронник
- —————————————————————————————охоро́нникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
охоронник — а, ч. Те саме, що охоронець 1) … Український тлумачний словник
бунчужний — ного, ч., іст. Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16 18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська … Український тлумачний словник
охоронниця — і. Жін. до охоронник … Український тлумачний словник
хоронитель — я, ч., рідко. Те саме, що охоронник. •• А/нгел хорони/тель а) за релігійними уявленнями – ангел, що оберігає якусь людину, її захисник; б) людина, яка підтримує, захищає когось … Український тлумачний словник
царинник — а, ч., розм. Сторож, охоронник на царині (у 1 2 знач.) … Український тлумачний словник
охоронець — 1) (той, хто охороняє кого / що н.), охоронник; ринда (при царях); гайдук (при князях); сердюк (при гетьманах); цербер (дуже пильний і злий) Пор. вартовий, сторож 1) 2) (той, хто піклується про збереження чого н., стежить за дотриманням чогось),… … Словник синонімів української мови
царинник — іменник чоловічого роду, істота охоронник на царині розм … Орфографічний словник української мови